Впроваджені продукти: LEO PPM Gantt Edition.

Тривалість проєкту: грудень 2024 – грудень 2025 рр

Сфера: рітейл

Масштаб компанії: великий бізнес (1500+ працівників).

Локація: Київ, Україна.

Команда, що працювала над впровадженням: Олексій Просніцький, Сергій Чехла, Даніїл Баля, Інна Курило, Віталій Денисов

Впродовж 1-го року команда LEO Consulting здійснювала 2 впровадження для компанії Brocard Ukraine. Першим впровадженням стало ІТ-рішення LEO PPM, другим – перехід до версії LEO PPM Gantt Edition.

Під час інтерв’ю з Майєю Антоновою, керівницею PMO, та Дмитром Юшиним, IT-директором BROCARD Ukraine, ми поговорили про еволюцію проєктного управління в компанії, яка одночасно розвиває мережу, цифрові канали та масштабні ІТ‑ініціативи.

Про компанію

BROCARD Ukraine — провідна мережа парфумерії та косметики в Україні, яка об’єднує 68 магазинів у 22 містах. Компанія системно розвиває омніканальну модель бізнесу, поєднуючи мережу фізичних магазинів BROCARD, інтернет-магазин BROCARD.UA та мобільний застосунок.

У портфелі ритейлера — понад 670 світових брендів, серед яких Chanel, Dior, Lancôme та інші, а база лояльних клієнтів налічує близько 1,9 млн осіб.

Щороку BROCARD реалізує десятки ініціатив — від відкриття нових локацій до масштабних ІТ-проєктів. І навіть в умовах воєнного часу компанія не просто зберігає темп змін, а продовжує системно інвестувати в розвиток.

Коли проєктів багато, Excel більше не рятує

У міру зростання компанії проєктна діяльність у BROCARD перестала бути «окремою функцією» і стала частиною щоденної операційної реальності.

На певному етапі команда зіткнулася з типовою для зрілих компаній проблемою:
проєктів багато, ініціативи різні за природою, залучених людей – десятки, а єдиного прозорого простору для управління портфелем немає.

Це створювало одразу кілька критичних обмежень:

• не було єдиного середовища для управління всім портфелем проєктів
• актуальний статус по всіх ініціативах неможливо було отримати швидко
• підготовка до проєктного комітету займала до 2 тижнів
• до 80% часу витрачалося не на аналіз, а на збір та синхронізацію інформації

І головне – команда вже була готова до наступного рівня зрілості, але інструментальна база починала стримувати розвиток.

Трансформація почалася не з системи, а з культури

Шлях BROCARD до зрілого проєктного управління не був лінійним. Він пройшов через три етапи, кожен із яких став важливою сходинкою до системної трансформації.

Етап 1. «7 днів творіння»

Початок був майже з нуля: без процесів, без інструментів, без єдиного уявлення про те, як саме має працювати проєктне управління в компанії.

На цьому етапі команда фактично створювала базову структуру з чистого аркуша.
Головний результат був не в документах, а в усвідомленні: ми зрозуміли, чого хочемо як система.

Етап 2. «Бюрократії – ні»

Далі BROCARD перейшла до формалізації: з’явилися плани проєктів, статути, фіксація відхилень, правила роботи з даними.

Але саме тут проявився найбільший супротив.
Без сформованої культури навіть правильні управлінські практики можуть сприйматися як надмірна бюрократія.

Люди хочуть результат, а не процес.

Це був важливий етап: команда зрозуміла, що процеси самі по собі не працюють, якщо люди не бачать у них цінності.

Етап 3. «Люди»

Справжній прорив стався тоді, коли фокус змістився з процесів на людей.

Команда почала залучати учасників не на рівні “заповни форму”, а на рівні ідеї, відповідальності та спільної цілі.
Саме тоді з’явилася сильна роль проєктного менеджера як персонального власника результату.

І це стало переломним моментом:
проєктне управління перестало бути адміністративною функцією й стало частиною управлінської культури.

Точка зрілості: коли потрібен не новий процес, а правильний інструмент

До 2024 року BROCARD вийшов на новий рівень:
проєктна діяльність уже стала повноцінною частиною операційної моделі компанії – з регулярним плануванням, контролем, ролями та залученням на різних рівнях.

Саме в цей момент з’явився ключовий запит:
потрібен був не інструмент, який нав’яже нову логіку, а рішення, яке підсилить трансформацію, що вже відбулася.

Інструмент LEO PPM став дуже доречним і своєчасним – він підсилив ту трансформацію, яка у нас уже відбувалась.

Це важливий нюанс:
у BROCARD не «впроваджували систему замість хаосу». Вони впроваджували систему на ґрунті вже сформованої управлінської культури.

Саме тому ефект виявився таким швидким.

Чому саме LEO PPM

BROCARD обрав LEO PPM як центральний технічний інструмент для управління портфелем проєктів.

Однією з ключових переваг стало те, що рішення побудоване на технологіях Microsoft – екосистемі, яка вже є природною для компанії.

LEO PPM органічно вписався в наявний ландшафт інструментів:

Azure DevOps
для проєктів розробки

Як проходило впровадження

Впровадження LEO PPM стартувало в грудні 2024 року.
Уже наприкінці квітня 2025 року команда активно тестувала систему та наповнювала її актуальними даними по проєктах BROCARD.

У червні 2025 року, під час Strategic Project Conference, команда дізналася про вихід LEO PPM Gantt Edition — версії рішення, в якій для роботи з графіками проєктів використовується LEO Gantt, власна розробка LEO Consulting.

Після позитивного рішення щодо переходу BROCARD стала першою компанією, яка впровадила цей функціонал.

Міграція на LEO PPM Gantt Edition відбулася у листопаді–грудні 2025 року і тривала близько 1,5 місяця – з урахуванням уже значного обсягу даних.

За оцінкою команди, за меншого обсягу вхідних даних такий перехід можна було б завершити орієнтовно за 2 тижні.

Окремо важливий факт

Розгортання системи відбувалося у високий сезон для ритейлу – без впливу на операційну діяльність і продажі.

Для бізнесу це стало принциповим доказом:
впровадження LEO PPM не створює критичних ризиків навіть у періоди максимального навантаження.

Не просто система, а операційна модель

Сьогодні проєктна діяльність у BROCARD тримається на трьох рівнях, і саме в цій зв’язці інструмент дає максимальний ефект.

Технічний рівень

• LEO PPM як центральний інструмент управління портфелем
• Azure DevOps для проєктів розробки
• MS Teams / Office 365 для комунікацій

Рольова модель: прозорість замість «усі за все відповідають»

У системі налаштовано повну рольову модель, що дозволяє чітко розмежувати відповідальність і зняти типове для проєктного хаосу «розмиття ролей».

У LEO PPM працюють:

• портфельні менеджери
• спонсори
• проєктні менеджери
• бізнес-аналітики
• користувачі
• читачі

Такий підхід важливий не лише з точки зору доступів.
Він формує зрозумілу архітектуру відповідальності, без якої жодна PPM-система не дає реального ефекту.

Які проєкти ведуться в системі

Станом на зараз у LEO PPM в BROCARD ведуться два ключові типи проєктів:

1. проєкти з ІТ-складовою
2. проєкти відкриття великих магазинів

Це важливий показник зрілості: система використовується не лише для «технічних» ініціатив, а й для бізнес-критичних операційних проєктів, які напряму впливають на масштабування мережі.

Що змінилося після впровадження

Результат впровадження LEO PPM у BROCARD – не лише в автоматизації.
Найбільша зміна – в тому, що команда перейшла від ручного адміністрування до управлінського фокусу.

Кейс, який говорить сам за себе: 304 задачі за 3 хвилини

Один із найяскравіших прикладів ефекту від LEO PPM Gantt Edition – запуск проєкту відкриття нового магазину.

Команда BROCARD взяла попередній план як шаблон і завантажила його через функцію Templates в LEO PPM Gantt Edition.

Результат:

✅ 304 задачі
✅ з уже призначеними відповідальними
✅ завантажені в систему за 3 хвилини

Порівняно з ручним введенням це дало близько 90% прискорення старту проєкту.

Це не просто «зручна функція».
Для ритейлу з регулярними проєктами відкриття це означає масштабованість без пропорційного зростання адміністративного навантаження.

Поточний стан портфеля

Станом на кінець 2025 року в BROCARD:

• 7 завершених проєктів
• 16 поточний проєкт
• з них 14 стартували у 2025 році
• починаючи з травня 2025 року, команда фіксує зростання кількості нових стартів

Це важливий сигнал:
система не «уповільнила» компанію через формалізацію, як часто бояться бізнес-команди.
Навпаки – вона створила умови для контрольованого зростання кількості ініціатив.

Що далі

BROCARD розглядає поточний етап не як завершення, а як основу для подальшого масштабування.

У планах:

• масштабування LEO PPM на всю корпоративну структуру
• централізація збору всіх ідей в LEO з подальшою класифікацією на Експертній раді (задача розвитку або проєкт), інтеграція з Azure DevOps
• розширення практики коротких відеоінструкцій для onboarding нових учасників

Тобто мова вже йде не просто про впровадження інструменту, а про побудову єдиного корпоративного середовища проєктного управління.

Головний висновок: конкурентна перевага – це не система, а зріла дисципліна

Кейс BROCARD – показовий приклад того, що PPM-рішення саме по собі не створює трансформацію.

Спочатку з’являється:

➕ управлінський запит
➕ культура відповідальності
➕ рольова модель
➕ ритм комунікації
➕ зрозуміла методологія

І лише тоді інструмент починає працювати не як «ще одна система», а як мультиплікатор результату.

У випадку BROCARD саме так і сталося:

✔️ від фрагментованого управління – до прозорого портфеля
✔️ від двотижневої підготовки до комітету – до кількох годин
✔️ від ручного старту – до 304 задач за 3 хвилини
✔️ від процесу «для галочки» – до проєктного управління як частини конкурентної переваги бізнесу

Відгук про співпрацю з LEO Consulting

«Ми віримо в команду LEO Consulting, яка є професійною та гнучкою – і інколи знає краще, що нам потрібно, ніж ми самі. Головне – правильно почати ставити питання.

Данило, Сергій та Олексій – не просто консультанти, а радше провідники. Вибір завжди залишається за нами, але їхні професійні рекомендації були дуже цінними.

Окремо хочеться відзначити, наскільки команда LEO Consulting створює атмосферу безбар’єрності та цілковитої довіри».