Автор статті – Олексій Просніцький, PgMP, PMP, Prince2, MVP

В березні 2024 року Project Management Institute (PMI) випустив 5-ту версію стандарту з управління програмою (The Standard for Program Management).

В травні 2024 року автор здав іспит з управління програмами та отримав сертифікацію Program Management Professional (PgMP).

Ці непов’язані між собою події призвели до бажання написати статтю чим поточна 5-та версія відрізняється від 4 версії.

Саме четверта версія була випущена в 2017 році. Її огляд можна прочитати у статті.

Але спочатку треба нагадати, що ж таке програма проектів і чим програма відрізняється від проектів.

В червні 2024 ми очікуємо F16. Для того, щоб вони у нас з’явилися була проведена величезна робота, або реалізовані проекти – навчання пілотів, постачання літаків, підготовка літовищ, навчання технічних спеціалістів, налагодження логістичних потоків, переналаштування систем ПВО, тощо. Всі ці дії пов’язані між собою, впливають на одну глобальну мету, і в сумі дають ефект більший, ніж якщо кожна з них окремо буде реалізована окремо. Це і є програма проектів.

Перша особлива відмінність 5-ї версії стандарту від 4-ї це поява принципів управління програмами. Така ж сама зміна відбулася і з 7-ю версією PMBok у порівнянні з 6-ю – поява принципів, тобто перехід управління на більш високий рівень, коли ти повинен концентруватися не тільки на досягненні цілей, і на тому, як ти це будеш робити.

Рис.1 Картка програми в LEO PPM

В 5-тій версії стандарту з управління програмою (The Standard For Program Management) з’явилися наступні принципи:

1. Залучайте стейкхолдерів;
2. Фокусуйтеся на вигодах;
3. Досягайте синергетичного ефекту від об’єднання практик (agile, waterfall, hybrid) управління проектами, програмами та портфелем проектів;
4. Створюйте команду команд;
5. Прийміть зміни;
6. Будьте лідером для своєї команди;
7. Управляйте ризиками;
8. Сформуйте практики врядування та керування програмою.

Також, до п’яти існуючих доменів ефективності програми – вирівнювання зі стратегією, управління вигодами, залучення стейкхолдерів, фреймворк керування (врядування), життєвий цикл програми додався шостий – співпраця (collaboration).

Домен (domain) – цільова предметна область дисципліни. Наприклад, в управлінні проектами є наступні домени – стейкхолдери, терміни, якість, ризики, вартість, закупівлі, тощо.

Рис. 2. Домени в стандарті з управління програмами 
(джерело The Standard for Program Management, 5th ed, PMI)

Нагадаю, що домен:

1. Стратегічне вирівнювання (Strategic Alignment) відповідає за те, щоб сама програма, її проекти, їх продукти та результати завжди були співставленні зі стратегічною метою та цілями.
2. Управління вигодами (Benefits Management) слугує задачам по визначенню, створенню, поставкам та підтримці вигід від продуктів та результатів програми та її проектів.
3. Залучення стейкхолдерів (Stakeholder Engagement) допомагає піти правильним шляхом по ідентифікації та аналізу стейкхолдерів та їх подальшому залученню, для підвищення ймовірності успіху програми.
4. Фреймворк керування/врядування (Governance Framework) вибудовує структуру керівництва, прийняття рішень та підтримки процесів управління програмою проектів.
5. Життєвий цикл програми (Life Cycle Management)

Новий шостий домен «Співпраця (Collaboration)» відповідає за створення та підтримку синергії між стейкхолдерами для підвищення ефекту від очікуваних вигід.

Домен «Співпраця (Collaboration)» визначає потоки комунікації між рівнями організації, портфеля та програмами, щоб команда програми не працювала в вакуумі.

Домен «Співпраця (Collaboration)» складається з:

1. Визначення семи факторів, на яких базується успішна співпраця, яка впливає на успіх програми. Ці сім факторів – залучення, вирівнювання, складність, прозорість, консультування, культура та емпатія.
2. Безпосередньо співпраці для планування постачання вигід та цінності.

Також хочеться відмітити ще одне покращення стандарту – наявність в описі кожного документу окремого розділу, який описує, як саме конкретний домен взаємодіє з іншими доменами та принципами. Цього дійсно не вистачало в попередній версії стандарту з управління програмами, тому що приходилося додумувати самостійно процеси взаємодії.

Не можна не відмітити вплив Agile методів на сам стандарт. Один з прикладів впливу, це визнання того, що процеси життєвого циклу програми, а саме стадії фаз «Визначення програми (Program Definition Phase) та «Постачання програми (Program Delivery Phase)» можуть повторюватися та реалізовуватися ітераційно.

Рис.3 Реєстр програм в LEO PPM

В стандарті PMI вводить нове визначення РМО – SEPMO (Strategic Enterprise Project Management Office).

Це як раз і відсилка до появи нового терміну в управлінні – стратегічне управління портфелем проектів (strategic portfolio management).

В стандарті чомусь активності життєвого циклу розділені між окремий додатком та основною частиною. Як на мене це не дуже вдалий хід, так як раніше всі активності були згруповані по життєвим циклам в одному розділі, то зараз вони існують окремо. А саме активності по фазі «Визначення програми (Program Definition Phase)» знаходяться в окремому додатку, а активності по фазам  «Постачання програми (Program Delivery Phase)» та « Закриття програми (Program Closure)» представлені в розділі присвяченому життєвому циклу.  Розробники кажуть, що це зроблено, щоб спростити документ. Не знаю, чому вони зробили саме так, так як кількість тексту не зменшилася. Можливо я просто ще не досяг того ступеню прозріння.

Окрема подяка тій людині, яка зробили всі рисунки кольоровими.

Ну і звісно, як було і раніше, читати дуже складно, мова бюрократична, щоб розуміти тексти треба мати як і величезний досвід, так і підготовлений мозок, для сприйняття такого стилю подання інформації.